Мандарин кумкват Маргарита KUMQUAT Margarita 37-40 см. (арт. KUMQUAT Margarita-35-40)

Мандарин Кумкват Kumquat fukushu

Мандарин кімнатний KUMQUAT fukushu це карликова цитрусова рослина, яка має плоди грушоподібної форми, з тонкою шкіркою та приємним солодким смаком. Легко вирощується, не вибагливий до обрізки та формування стовбура.

Висота дерева Kumquat Fukushu 37-40 см.

Догляд за кумкватом:

1. Поливати прокип'яченою водопровідною водою, оскільки цитрус не виносить солей. Кількість поливів залежить від поглинання води деревом. Визначити чи суха земля можна постукаючи по горщику олівцем або яким-небудь іншим предметом з дерева: якщо дзвінкі клацання – земля суха. Так само варто врахувати пору року: взимку та восени дерево практично не росте, і поливати його часто не слід. Влітку рекомендується рясний полив;

2. Мандарин все-таки світлолюбна рослина, хоч і може пристосуватися до затемнення. Для нього підійде підвіконня південного, південно-східного вікна. Можна штучно підсвічувати рослину, встановивши над нею люмінесцентну лампу. Рекомендована температура – ​​15 градусів. Також його слід обприскувати водою або слабким розчином підживлення не рідше ніж один раз на тиждень. Влітку, при можливості, поступово виносите дерево на відкрите повітря, тільки необхідно стежити, щоб не було вітру та прямих сонячних променів. Спочатку виносите на дві години і поступово додайте час знаходження на вулиці;

3. Раз на півтора місяці мандарин потрібно удобрювати. Найкраще робити це настоєм із коров'ячого гною, який продається у спеціалізованому садовому магазині. Пам'ятайте, що з віком дерево потребує більшого підживлення. Щоб не спалити коріння добривом, слід рясно полити рослину перед підживленням;

4. Пересадку молодого цитрусу варто робити щорічно. Але варто звернути увагу на те, що, якщо коріння не заплело всю землю в горщику, то дерево можна не пересаджувати, тільки оновити верхній шар ґрунту та дренаж.
Історія

Кумквати називають «маленьким дорогоцінним камінням» цитрусових. До 1915 року вони входили в рід Цитрус (Citrus), але були виділені в окремий рід Фортунелла (Fortunella) професором Уолтером Свінглом (Dr. Walter T. Swingle). Рід Фортунела, доданий до справжніх плодових дерев цитрусових, налічує шість азіатських видів і був названий так на ім'я Роберта Фортьюна, відомого дослідника рослин Британського Королівського Садівничого Товариства, який ввіз ці рослини до Лондона з Китаю в 1846 році. від кантонського слова і означає "золотий апельсин" у Китаї. Існує японський еквівалент: кін кан або кін кіт для круглого плоду, ту кін кан для овального плоду. У Південно-Східній Азії круглий плід називають кін, кін кує або кує ксу, а овальний - чутсу або чанту.

Батьківщиною кумквату є Південно-Східний Китай. Його плоди були описані в китайській літературі ще в 1178 році. У європейській літературі перший опис з'явився тільки в 1646 році. У 1712 кумквати були включені до списку рослин, що вирощуються в Японії. Дерева вирощують у Європі та Північній Америці з середини 19 століття переважно як декоративна горщикова культура в оранжереях та внутрішніх двориках біля будинку.

Перший ботанічне опис кумквата в 1912 дав алжирський ботанік Трабю. Отже, це карликове гіллясте вічнозелене деревце 2,5-4,5 м заввишки з дрібними (довжиною 3-4,5 см і шириною 2-2,5 см), яйцеподібними або овальними плодами золотисто-жовтого, помаранчевого або вогненно-жовтогарячого кольору. . Шкірка плодів гладка, запашна, солодкувато-пряна. М'якуш соковитий, з кислуватим смаком. У плоді зазвичай 3-6 часточок, 2-5 насінин. Дозріває у лютому – березні.

Саме через простішу структуру плодів кумкват виділено в окремий рід Фортунелла. Золота кірка кумквату не така товста і жорстка, як у справжнього цитрусу. Навпаки, вона м'яка, тонка та м'ясиста, що робить її їстівною. Плоди будь-якого з кумкватів вживають у їжу у свіжому або консервованому вигляді разом із шкіркою.