066-934-93-90 Telegram
096-266-28-00 Viber
-150x150.jpg)
-150x150.JPG)
-150x150.JPG)
-150x150.jpg)
-150x150.JPG)
-150x150.jpg)
-150x150.jpg)
-150x150.jpg)
-150x150.JPG)
-150x150.jpg)
-150x150.jpg)
-150x150.jpg)
Гіацинт
Гіацинт
Гіацинт (Hyacinthus) - красиво квітуча навесні цибулинна рослина. Належить до сімейства Спаржеві (Asparagaceae), за деякими джерелами - Лілейні (Liliaceae) і більше відомий як багаторічна садова рослина.
Часто вирощують гіацинти та в домашніх умовах. Використовують їх переважно для вигонки. Довго квітучі, із приємним ароматом, рослини радують своєю ніжною весняною красою серед зими.
Висота рослини не більше 20-25 см, листя м'ясисте, витягнуте. Цибулина гіацинту щільна, 5-6 см у діаметрі, живе довго (іноді до 10 років).
Квітконос м'ясистий, безлистий, на ньому розташовуються понад тридцять квіток у формі дзвіночків. Кожна цибулина гіацинту зазвичай випускає по одному квітконосі. Квіти тримаються протягом двох-трьох тижнів. Вони бувають різноманітних кольорів - білі, кремові, червоні, рожеві, блакитні та фіолетові, фіолетові. Зустрічаються махрові форми та сорти з строкатою розфарбовкою квіток.
При вигонці гіацинтів слід керуватися загальними правилами вигонки цибулинних рослин. Корисно також знати, що цибулини гіацинтів містять щавлеву кислоту, тому їхня обробка може викликати у людей із чутливою шкірою легке подразнення.
Вигонка гіацинтів у домашніх умовах
Вигонка рослин – це агротехнічний прийом, за допомогою якого рослини штучно виводять зі стану спокою, прискорюють його зростання і змушують цвісти та плодоносити у незвичайний для культури час. Для вигонки цибулини потрібно правильно вибрати та підготувати.
Як вибрати цибулини
Для вигонки набувають великі, щільні, добре визрілі цибулини. Рослини повинні бути попередньо вирощені у відкритому ґрунті. На них не повинно бути жодних пошкоджень і сама цибулина має бути важкою.
Як готувати цибулини гіацинтів до вигонки?
Цибулини гіацинтів у середині або наприкінці осені (залежно від запланованого часу цвітіння) висаджують у горщики, наповнені пухкою землею так, щоб верхівка цибулини знаходилася на одному рівні з краями горщика. Розміщуючи кілька цибулин в одній ємності, дотримуйтесь відстань між цибулинами - вона повинна бути близько 2,5 см. Субстрат можна приготувати з листової землі, піску і додати товчене вугілля. Саму цибулину не засипають землею повністю, приблизно третина її має бути на поверхні.
Горщики з посадженими цибулинами гіацинтів накривають переверненими горщиками, паперовими ковпаками, темним поліетиленом з вентиляційними отворами. Іноді засипають шаром торфокрихти або тирси. У такий спосіб підготовлені рослини переносять у темне прохолодне місце, де й містять 10-12 тижнів при температурі від 5-8 градусів. Це «зима» для гіацинтів, і вона має тривати певний час. У цьому періоді рослини іноді поливають холодною водою лише в міру просихання землі. Грунт повинен бути трохи вологим, але не мокрим.
За цей час у гіацинтів зазвичай з'являються паростки. Укриття знімають, горщики переносять у світле приміщення із температурою 20-23 градуси. Переносити бажано не відразу в тепло і сонце, а спочатку для акліматизації в прохолодне затінене приміщення на кілька днів, а потім в тепле.
Поливають регулярно, корисно підгодовувати рослину комплексним мінеральним схваленням. Цвітіння гіацинтів у домашніх умовах настає через 3-4 тижні після перестановки на світло і продовжується до трьох тижнів. Щоб продовжити цвітіння бажано горщик із рослиною помістити у більш прохолодне приміщення.
Вирощують гіацинти також у воді у витончених прозорих судинах без будь-якого ґрунту. У м'якій воді (дощова або розтанув сніг) розчиняють суміш мінеральних добрив. Цибулина міститься так, щоб вона майже не торкалася води. Вазу виносять у темне прохолодне місце та додають воду через кожні 2 тижні. Гіацинти пускають багато коріння, а, перенесені у світлу кімнату, починають цвісти.
Що робити із гіацинтом після цвітіння?
Використані цибулини не цвітуть у наступному році, часто їх просто викидають. Найкраще їх висадити у саду, тоді через 2 роки можна буде знову використовувати для вигонки. Не всі сорти гіацинтів нормально переносять суворі морозні зими. Бажано вкривати цибулини опалим листям або тирсою.
Але проблема в тому, що гіацинти в домашніх умовах цвітуть взимку або напровесні, пересаджувати їх просто нікуди - скрізь ще сніг лежить, земля промерзла.
У літературі їх рекомендують зберігати в сухому вигляді (в горщику, торфокришку або тирсі) до осені, потім посадити в ґрунт. Але такі цибулини найчастіше просто засихають, зберегти їх важко. Період сухого зберігання із лютого-березня до осені вони не витримують. Крім того, якщо виживуть, то наступного року вони не цвітуть.
У звичайних домашніх умовах найпростіше зберегти гіацинт так: відрізати відцвілий квітконос і потроху поливати. Якщо гіацинт цвів у маленькому горщику, його краще обережно перевалити в горщик побільше. На дно насипати шар дренажу, грунт повинен бути пухким, можна додати піску до будь-якої покупної землі. Поливати помірно, розмістити у світлому прохолодному місці, доглядати як за звичайною кімнатною рослиною. У гіацинту з'явиться нове листя, він розвиватиметься як звичайні садові його родичі. Наприкінці весни, пересадити у відкритий ґрунт, не заглиблюючи шийку цибулини.
Які гіацинти можуть нагромадити в цибулини досить поживних речовин для цвітіння вже наступного року. Вони можуть з'явитися дочірні цибулини.
Розведення гіацинтів
Гіацинти можна розмножувати насінням та цибулинами. Насінням їх розводять фахівці для отримання нових сортів. Цвітуча цибулина виходить від насіння не раніше ніж через 5 років.
Висаджені у відкритий ґрунт гіацинти легко дають дочірні цибулини. Вони успадковують усі батьківські властивості.
Гіацинт (Hyacinthus) - красиво квітуча навесні цибулинна рослина. Належить до сімейства Спаржеві (Asparagaceae), за деякими джерелами - Лілейні (Liliaceae) і більше відомий як багаторічна садова рослина.
Часто вирощують гіацинти та в домашніх умовах. Використовують їх переважно для вигонки. Довго квітучі, із приємним ароматом, рослини радують своєю ніжною весняною красою серед зими.
Висота рослини не більше 20-25 см, листя м'ясисте, витягнуте. Цибулина гіацинту щільна, 5-6 см у діаметрі, живе довго (іноді до 10 років).
Квітконос м'ясистий, безлистий, на ньому розташовуються понад тридцять квіток у формі дзвіночків. Кожна цибулина гіацинту зазвичай випускає по одному квітконосі. Квіти тримаються протягом двох-трьох тижнів. Вони бувають різноманітних кольорів - білі, кремові, червоні, рожеві, блакитні та фіолетові, фіолетові. Зустрічаються махрові форми та сорти з строкатою розфарбовкою квіток.
При вигонці гіацинтів слід керуватися загальними правилами вигонки цибулинних рослин. Корисно також знати, що цибулини гіацинтів містять щавлеву кислоту, тому їхня обробка може викликати у людей із чутливою шкірою легке подразнення.
Вигонка гіацинтів у домашніх умовах
Вигонка рослин – це агротехнічний прийом, за допомогою якого рослини штучно виводять зі стану спокою, прискорюють його зростання і змушують цвісти та плодоносити у незвичайний для культури час. Для вигонки цибулини потрібно правильно вибрати та підготувати.
Як вибрати цибулини
Для вигонки набувають великі, щільні, добре визрілі цибулини. Рослини повинні бути попередньо вирощені у відкритому ґрунті. На них не повинно бути жодних пошкоджень і сама цибулина має бути важкою.
Як готувати цибулини гіацинтів до вигонки?
Цибулини гіацинтів у середині або наприкінці осені (залежно від запланованого часу цвітіння) висаджують у горщики, наповнені пухкою землею так, щоб верхівка цибулини знаходилася на одному рівні з краями горщика. Розміщуючи кілька цибулин в одній ємності, дотримуйтесь відстань між цибулинами - вона повинна бути близько 2,5 см. Субстрат можна приготувати з листової землі, піску і додати товчене вугілля. Саму цибулину не засипають землею повністю, приблизно третина її має бути на поверхні.
Горщики з посадженими цибулинами гіацинтів накривають переверненими горщиками, паперовими ковпаками, темним поліетиленом з вентиляційними отворами. Іноді засипають шаром торфокрихти або тирси. У такий спосіб підготовлені рослини переносять у темне прохолодне місце, де й містять 10-12 тижнів при температурі від 5-8 градусів. Це «зима» для гіацинтів, і вона має тривати певний час. У цьому періоді рослини іноді поливають холодною водою лише в міру просихання землі. Грунт повинен бути трохи вологим, але не мокрим.
За цей час у гіацинтів зазвичай з'являються паростки. Укриття знімають, горщики переносять у світле приміщення із температурою 20-23 градуси. Переносити бажано не відразу в тепло і сонце, а спочатку для акліматизації в прохолодне затінене приміщення на кілька днів, а потім в тепле.
Поливають регулярно, корисно підгодовувати рослину комплексним мінеральним схваленням. Цвітіння гіацинтів у домашніх умовах настає через 3-4 тижні після перестановки на світло і продовжується до трьох тижнів. Щоб продовжити цвітіння бажано горщик із рослиною помістити у більш прохолодне приміщення.
Вирощують гіацинти також у воді у витончених прозорих судинах без будь-якого ґрунту. У м'якій воді (дощова або розтанув сніг) розчиняють суміш мінеральних добрив. Цибулина міститься так, щоб вона майже не торкалася води. Вазу виносять у темне прохолодне місце та додають воду через кожні 2 тижні. Гіацинти пускають багато коріння, а, перенесені у світлу кімнату, починають цвісти.
Що робити із гіацинтом після цвітіння?
Використані цибулини не цвітуть у наступному році, часто їх просто викидають. Найкраще їх висадити у саду, тоді через 2 роки можна буде знову використовувати для вигонки. Не всі сорти гіацинтів нормально переносять суворі морозні зими. Бажано вкривати цибулини опалим листям або тирсою.
Але проблема в тому, що гіацинти в домашніх умовах цвітуть взимку або напровесні, пересаджувати їх просто нікуди - скрізь ще сніг лежить, земля промерзла.
У літературі їх рекомендують зберігати в сухому вигляді (в горщику, торфокришку або тирсі) до осені, потім посадити в ґрунт. Але такі цибулини найчастіше просто засихають, зберегти їх важко. Період сухого зберігання із лютого-березня до осені вони не витримують. Крім того, якщо виживуть, то наступного року вони не цвітуть.
У звичайних домашніх умовах найпростіше зберегти гіацинт так: відрізати відцвілий квітконос і потроху поливати. Якщо гіацинт цвів у маленькому горщику, його краще обережно перевалити в горщик побільше. На дно насипати шар дренажу, грунт повинен бути пухким, можна додати піску до будь-якої покупної землі. Поливати помірно, розмістити у світлому прохолодному місці, доглядати як за звичайною кімнатною рослиною. У гіацинту з'явиться нове листя, він розвиватиметься як звичайні садові його родичі. Наприкінці весни, пересадити у відкритий ґрунт, не заглиблюючи шийку цибулини.
Які гіацинти можуть нагромадити в цибулини досить поживних речовин для цвітіння вже наступного року. Вони можуть з'явитися дочірні цибулини.
Розведення гіацинтів
Гіацинти можна розмножувати насінням та цибулинами. Насінням їх розводять фахівці для отримання нових сортів. Цвітуча цибулина виходить від насіння не раніше ніж через 5 років.
Висаджені у відкритий ґрунт гіацинти легко дають дочірні цибулини. Вони успадковують усі батьківські властивості.